26 років, освіта вища. Керівник відділу поліграфії Департаменту взаємовідносин з покупцями ТОВ «ФОЗЗІ-ГРУП».
- Я пишаюся своєю роботою, пишаюсь кожним магазином, що ми відкриваємо, адже результат своїх зусиль я можу оцінити в реальному часі і за думками конкретних людей.
- У мене є особлива тема – робота з дітьми. Ми підтримуємо дитячий соціально-реабілітаційний Центр «Сонячне світло», і мені пощастило, що в моєму житті є така справа.
- Щорічний наметовий табір на Десні, де ми збираємо 200 дітей з уразливих соціальних груп, теж вважаю не роботою, а справою серця.
- Сподіваюсь, зможу докласти знання, зусилля, душу до перетворення Броварів на місто, дружнє до людей з інвалідністю. Для моєї мами кожен вихід до міста – виклик та іспит. Але активні броварчани, які стикнулися з подібними проблемами, вже створили «Карту недоступності Броварів», і я маю надію залучити їх до співпраці, якщо буду обрана депутатом. Але у будь-якому випадку я займатимуся цим питанням, бо воно є питанням сумління.
- Я завжди поруч, мешкаю в Броварах, на Короленка. І відкрита для спілкування у фейсбуці: facebook.com/anastasia.andrikova. Додавайтеся в друзі!
Діяти і досягати!
Як усі броварчани, я хочу жити в комфортному, безпечному місті з чистим повітрям, велосипедними доріжками та розумним будівельним плануванням; де дорослі не старіють в заторах, а діти ходять до школи лише в одну зміну; де маломобільні люди безпечно пересуваються містом і не страшно навіть на Торгмаші!
Чи можна втілити таке бажання в дійсність? Можна, але тільки з командою фахових, відповідальних і порядних людей, які працюють не за гроші, а за совість. Для себе й своїх родин, бо також мешкають у цьому місті. Відкладати реформи більше не можна, і я хочу здійснювати ці зміни й долучати до роботи своїх земляків. Люди, ми можемо це зробити, якщо будемо разом! Тому я в команді «Голосу», і всі ми – в команді Броварської громади, де живемо і для якої працюємо.